Ідіопатичний цистит
Ідіопатичний цистит — це запалення сечового міхура неінфекційної природи. Існує велика кількість причин, які можуть призвести до захворювання нижніх відділів сечовипускальної системи, але, на жаль, у ряду представників котячих дане захворювання може розвинутися без будь-якої очевидної причини. Також відсутня закономірність виникнення захворювання – патологія проявляється незалежно від статі, віку та породи тварини.
На що варто звернути увагу власнику тварини.
При виявленні даних клінічних ознак тварину терміново необхідно показати ветеринарному лікарю щодо діагностичних заходів:
- анурія — повна відсутність сечовипускання
- гематурія — сечовипускання з домішкою крові
- поллакіурія — прискорене сечовипускання
- дизурія — утруднене або болісне сечовипускання
- періурія – сечовипускання поза лотком
- вокалізація при сечовипусканні
- посилене вилизування області геніталій
У кішок з ідіопатичним циститом симптоми захворювання можуть зникнути самостійно, але швидко рецидивувати. При тяжкому перебігу захворювання клінічні ознаки можуть спостерігатися протягом тривалого часу та призводити до генералізованого запалення сечового міхура аж до гіпертрофії стінки органу. При діагностиці це може бути розцінено як новоутворення та вимагати проведення біопсії для виключення новоутворення.
Проведення діагностики захворювання
В даний час не існує методу дослідження для постановки такого діагнозу, як ідіопатичний цистит, тому діагноз на це захворювання ставиться шляхом виключення інших патологій нижніх відділів сечовивідної системи.
Використовувані діагностичні методи:
- Загальний клінічний аналіз та бактеріальний посів сечі
- Рентгенологічне дослідження сечового міхура (у тому числі рентген контрастне дослідження)
- Ультразвукове дослідження
- Цистоскопія
Тільки після комплексного обстеження та виключення патології нижніх відділів сечівнику можна ставити діагноз «ідіопатичний цистит».
У кішок з ідіопатичним циститом аналіз сечі може виявити наявність крові та запальних клітин, проте, при цьому може не бути чіткою причиною цих змін, таких як камені в сечовому міхурі або інфекція. Також у зразку сечі можна знайти кристали (струвіти, оксалати, фосфати як найчастіших представників). Однак ці камені не є причиною патології в даному випадку і можуть бути знайдені у кішок і без ідіопатичного циститу, так як для них характерна дуже концентрована сеча, що є сприятливим середовищем для утворення кристалів
Причини захворювання
У кішок з ідіопатичним циститом проявляється ряд схожих порушень, які можуть сприяти розвитку патології:
- Дефекти внутрішньої оболонки сечового міхура. Внутрішня стінка сечового міхура представлена захисним шаром із клітин, до складу стінки яких входить полісахарид глікозамінглікан, який захищає чутливу слизову оболонку. Котяча сеча містить високу концентрацію багатьох речовин, які є подразниками для цих клітин. У разі дефекту захисного шару на слизовій оболонці відбувається контакт сечі та слизової оболонки сечового міхура, що призводить до подразнення, виразки та розвитку запального процесу.
- Нейрогенні запалення. Патологія розвивається через надмірного подразнюючого впливу на слизову оболонку сечового міхура або через нервові імпульси, що надходять від мозку, що є результатом реакція у відповідь на стрес. Стимуляція цих нервів призводить до вивільнення хімічних речовин (нейротрансмітерів), які можуть спровокувати розвиток місцевого запалення та появу больового синдрому.
- Стрес та патологічна реакція на стрес. Стрес є важливою причиною розвитку ознак ідіопатичного циститу, хоча важко відстежити прямий взаємозв’язок у патогенезі захворювання. У здорових тварин стрес призводить до викиду в кров катехоламінів (адреналін, норадреналін) та кортизолу. У кішок з ідіопатичним циститом концентрація катехоламінів висока, в той час як концентрація кортизолу знижена, що в сукупності з надмірною активацією та неадекватним пригніченням симпатичної нервової системи призводить до розвитку захворювання.
Лікування
Основними принципами лікування ідіопатичного циститу є:
- Необмежений доступ до великих обсягів прісної води, оскільки менш концентрована сеча знижує ризик негативного впливу на слизову оболонку сечового міхура. Для підвищення інтересу тварини до води можна встановити фонтан для води, використовувати воду для води.
- Використання спеціальних дієтичних кормів для профілактики та лікування сечокам’яної хвороби.
- Зниження стресового навантаження. Для кішок, що містяться скучено, актуальна система комплексної зміни навколишніх умов (КІОС), в основі якої лежить зниження стимуляції гіперактивної симпатичної системи, а також принцип зниження конфліктності між тваринами. Щоб досягти цього, необхідно забезпечити кожну тварину необхідною кількістю «ресурсів». Для кожної кішки необхідно поставити власний лоток, миски з водою та кормом, а також один додатковий набір (для зниження конкуренції за їжу). Миски необхідно розміщувати в різних потрібних для цього місцях. Для стимуляції природних інстинктів можна використовувати різні іграшки, що, окрім зниження стресу, також покращить взаємини між твариною та господарем.
- Для усунення больових станів при сечовипусканні рекомендується використання спазмолітиків, болезаспокійливих препаратів та/або нестероїдних протизапальних засобів (за відсутності інших протипоказань).
- При неможливості випорожнення сечового міхура природним шляхом (гострої затримки сечовипускання) необхідна негайна катетеризація сечового міхура для забезпечення відтоку сечі, запобігання розвитку супутніх захворювань і навіть летального результату.
- Препарати з вмістом глікозоаміногліканів для відновлення захисного шару слизової оболонки сечового міхура. Також цю групу препаратів можна використовувати як профілактику.
- Для корекції поведінкових проблем та зниження стресу вдома та/або в умови стаціонарного утримання (на період лікування або готельного утримання) можливе використання феромонів для тварин.
- Використання антидепресантів. Застосування цієї групи препаратів допускається тільки в тому випадку, коли були випробувані всі перераховані вище методики і вони не дали належного ефекту. Доцільність призначення цієї групи препаратів приймається лише лікарем.
Висновок
При належній увазі до раціону тварини та кількості споживаної ним води, а також виключення стресових ситуацій, можливо домогтися зниження ризику розвитку ідіопатичних циститів. Однак, при появі симптомів навіть при вже встановленому раніше діагнозі, краще з’явитися на прийом до фахівця, оскільки клінічні ознаки даного захворювання багато в чому схожі на інші захворювання нижніх відділів сечовивідної системи. За відсутності належного лікування ігнорування проблеми може призвести до незворотних патологій і навіть смерті.
Мілько Наталія Іванівна