Кішка у слов'янській міфології

Кітка, кіт — домашня тварина, що наділяється в народних уявленнях двоїстою символікою та різними демонічними функціями і часто виступає в парі з собакою.

Кішка оцінюється неоднозначно: і як чиста тварина, і як нечиста. Говорять: «У кішки шерсть погана, а рило чисто; у собаки рило погано, а шерсть чиста»; “Собаку можна цілувати в морду, а не в шерсть, кішку – навпаки”. За болгарськими повір’ями, Кішка радіє смерті господаря, а собака плаче; Кішка додає господареві мук у пеклі, роздмухуючи полум’я під його котлом, а собака носить воду і заливає вогонь. Повір’я пояснюють походження Кішки як від диявола, і з рукавиці Божої Матері. У легенді про всесвітній потоп Кішка рятує Ноїв ковчег: затикає хвостом дірку, яку прогризла миша, створена дияволом.

Вбивати Кішку заборонено, інакше ні в чому не буде успіху. Вважається, що якщо людина спатиме з Кішкою, у неї помутиться свідомість. Небезпечно везти Кішку кіньми, бо кінь від цього сохне. Кішку заборонено впускати до церкви. Кішці та собаці не можна давати їсти їжу, освячену в церкві. Однак у поляків на Великдень їм іноді спеціально давали освяченого хліба з олією. Цей звичай пояснюється народним уявленням, що люди мають хліб завдяки Кішку та собаці: згідно з поширеною легендою про хлібний колос, за нешанобливе ставлення до хліба люди нині користуються хлібом, який Бог залишив лише на частку Котів та собак. Погана прикмета, якщо Кішка (будь-яка, не тільки чорна) перебіжить дорогу або зустрінеться в дорозі. Мисливцеві та рибалці зустріч з Кішкою обіцяла невдачу у лові. У зв’язку з цим намагалися не згадувати Кішку під час полювання або називали її інакше (наприклад, запечінкою).

У вигляді чорної Кішки часто становлять нечисту силу. У той же час Кішка, як вважають, здатна бачити нечисту силу, невидиму для людини. В образі Кішки може з’являтися чорт. У котячому вигляді представляють душі померлих, особливо тих, хто викуповує після смерті свої гріхи або помер не своєю смертю. У вигляді Кішки з’являється смерть маленьким дітям. У чорній кішці бачили також втілення хвороб: холери та «коров’ячої смерті».

Росіяни вірять, що чорні Кішка та собака оберігають будинок від попадання блискавки, проте вважають і небезпечною присутність їх у будинку під час грози. Це пояснюється повір’ям, що під час грози Бог намагається вразити риса блискавкою, а чорт ховається від Бога, звертаючись до Кота, собаки або іншої тварини. В українців відома розповідь про те, як лісник під час грози побачив чорну Кішку, яку не брав грім, і застрелив її освяченим олов’яним ґудзиком. Після цього йому уві сні з’явився св. Георгій і сказав, що він убив сатану, який сім років дражнив святого.

Кішці властиві риси домашнього покровителя. Присутність її в будинку сприятливо позначається на господарстві та худобі.

Вірять, що щастя до хати приносить крадена Кішка. А у нещасливому будинку Кішки не водяться. При переїзді до нового будинку господарі часто пускають у нього спочатку Кішку, а лише потім вселяються самі. Входячи слідом за нею, господар іде у куток, який має облюбувати собі домовик. Принесену до нового будинку Кішку садять на піч поруч із димарем, тобто. туди, де за поширеними повір’ями, мешкає домовик. Непоодинокі розповіді і про будинковий, який звертається в Кішку.

Кішку використовують у народній магії та медицині. Вірять, наприклад, що у чорної Кішки чи кота є чудодійна кістка. Якщо добути її, вона зможе зробити людину невидимою або наділить її здатністю все знати. Той, хто опівночі на перехресті доріг наколе такою кісткою собі палець і підпишеться кров’ю, отримає собі на службу чорта-будинкового, який приноситиме в будинок крадені гроші, зерно, молоко від чужих корів тощо. (Див. Дух-збагачувач). У деяких російських губерніях для запобігання падіжу худоби, що почалося, вважалося необхідним заривати загиблу худобу в хліві разом з живою Кішкою. Щоб уберегтися від холери, проводили навколо села борозну маленьким плугом, у який запрягали Кішку, собаку та півня, неодмінно чорних. Опухле вим’я корови лікували, дряпаючи по ньому кігтями домашньої кішки. Дитину, хвору на сухоти, купали в купелі разом із чорною Кішкою, щоб хвороба перейшла на Кішку. Від нежиті слід нюхати дим обпаленого котячого хвоста. Білу котячу шерсть використовували як засіб від опіку.

За народними уявленнями, кіт здатний благотворно впливати на сон. Тому образ кота, як і зайця, часто зустрічається в колискових піснях. Перед тим, як вперше покласти дитину в колиску, туди кладуть кота, щоб дитина міцно спала. Уявлення про спорідненість Кішки та зайця відзначено у сербів, які вважають, що заєць походить від Кішки.

У народній культурі Кішка виступає символічним аналогом ведмедя, а собака – вовка. У східнослов’янських казках, у російських та лужицьких билицях нечиста сила, налякана ведмедем (чорт, кікімора, водяний тощо), називає його «кішкою». У російських селян відомий спосіб викликати за допомогою Кішки лісового духу – “боровика”, що має ведмежий вигляд.